Одеські вираження і фрази: приклади. Одеський гумор

Одеський говір і вирази - унікальне явище, що сформувалося під впливом багатовікової історії і різних національностей. Сьогодні мова, жарти і фрази цього краю виходять далеко за межі міста. Так що в даній статті спробуємо краще зрозуміти і ближче познайомитися з цими дивовижними і чудовими людьми - одеситами.

Суміш культур

На півдні широкої України, біля берегів прекрасного Чорного моря розкинулася дивовижна Одеса. Це місто, візитною карткою якого є 192 сходинки Потьомкінських сходів, ансамбль Приморського бульвару, витончений пам'ятник де Рішельє, ринок "Привоз" та інші архітектурні пам'ятки. Але справжня перлина регіону - це його чуйні і добродушні люди.

Дивний і дуже колоритний народ проживає в цьому краї. Від інших південців його відрізняє широта душі і ненав'язливе почуття гумору, що присутнє в їхній мові.

Одеські вирази, які ще називають жаргоном, виникли завдяки суміші народів, що проживали на цій території. 1790-1820-ті роки вважають початком формування мови. Тоді на ці території, де корінними жителями були турки, греки й італійці, масово переселялися українці та росіяни. Згодом сюди мігрували поляки і французи. Особливо сильно вплинула на мову і традиції міста єврейська діаспора.

Незалежне протягом

Місто було і залишається досі батьківщиною різних етнічних груп, кожна з яких мала значний вплив на формування Одеси.

Є дані, що на початку 1930 років національний склад мав наступні цифри: майже 40% - росіяни, 37% - євреї, 18% - українці, далі інші народності. Після еміграцій, розвалу Радянського Союзу і трансформації кордонів відсотки мінялися, але в місті досі залишилися жителі, які говорять на всіх мовах.

Є навіть спеціальні лінгвістичні групи, які вивчають стихійний одеський гумор і мову. Багато вчених виділяють діалект в окреме і незалежне перебіг. Вивчали і неодноразово зверталися до особливого говору і письменники. Зокрема, справжньою скарбницею живого діалекту є збірка оповідань Ісаака Бабеля. Нерідко почути дивовижні слова можна і в кіно.

Нові проекти

Нещодавно на телеекранах з'явився серіал «Ліквідація». Сюжет розповідає про післявоєнний час. Головні герої борються з бандитськими формуваннями. Але найбільше глядачів вразило те, що актори відтворили унікальний одеський жаргон. Звучали репліки і діалоги, повні жартів, властивих тільки цьому місту. Для того щоб максимально відтворити події 1946, фільм знімали в одному з найпопулярніших історичних районів міста, на Молдаванці.

Перед тим як писати сценарій, автор Олексій Поярков кілька місяців прожив в Одесі. Крім того що чоловік працював із літературами, він їздив громадським транспортом, ходив на Привоз і просто розмовляв із звичайними жителями. Таким чином сценарист намагався максимально близько познайомитися з унікальним говором.

Не витрачали даремно час і актори. Перейняти інтонацію артистам допомагав лінгвіст. Деякі з них також заводили довгі бесіди з місцевим населенням.

Перли кіно

Серіал не обійшовся без колоритних одеських виразів. Наприклад, один з головних героїв - Фіма - має відповіді на будь-які питання. Він один з найулюбленіших персонажів глядачів. Саме йому належать найсмішніші жарти. Зокрема, в одній сцені людина говорить одному, що той не вікно в жіночій лазні і дірки йому не потрібні. Використовував він і відомий оборот: «Ти хочеш зробити мені недобре». Одеські вираження інших героїв не менш смішні для глядача. Наприклад, Давид Гоцман вживав популярну зараз фразу: «Не роби мені нерви».

Серіал знову популяризував незвичайний говір. Зустрічався цю мову і в таких проектах, як «Життя і пригоди Мішки Япончика». Слід зазначити, що сценарій писали, спираючись на роботи того ж Ісаака Бабеля. Успіх цих проектів - більшою мірою заслуга унікального гумору, який так любить публіка.

Улюблена мелодія

Нерідко в картинах використовують жаргонні пісні, що згодом існують незалежно від кіно. Так сталося з композицією, яка звучала у фільмі «Два бійці». Один з головних героїв, південець за походженням, співає «Шаланди, повні кефалі». Сьогодні мало кому відомий сюжет стрічки, але мелодію, текст і одеські вираження цієї пісні знає практично кожен.

Цікава історія цього твору. Режисер фільму попросив музиканта Микиту Богословського написати композицію для однієї з сцен. Автор недовго трудився і склав свій шедевр «Темна ніч». Але події склалися так, що мелодія стала популярною ще до екранізації. Тому композитор був змушений знову творити. На цей раз режисер попросив написати пісню, де буде використовуватися живу мову. Для корінного ленінградця, якому був незнайомий фольклор цього міста, завдання здавалася нереальною.

Тлумачення тексту

Але автор творчо поставився до роботи. Він подав оголошення в газеті з проханням до тих, кому знаком одеський жаргон, прийти на кіностудію. Такої великої кількості народу композитор не очікував. Кілька днів чоловік записував все, що співали і говорили гості. Так незабаром він склав абсолютно самостійний твір.

Згодом влада зробили зауваження маестро, оскільки, на думку партії, пісня не відповідала образу героя, який її виконав. Але народ був у захваті від композиції.

Тим, хто хоч раз чув цю мелодію, буде цікаво дізнатися, що означає те чи інше слово. Наприклад, шаланда і баркас - це човен з вітрилами і самохідне судно. Кефаль - різновид риби. Биндюжники - люди, які працюють в порту вантажниками. А «Казбек» - марка сигарет. Згадуються у пісні та відомі райони міста, такі як Фонтан, Французький бульвар, Молдаванка, Пересип.

Одеські вираження і інтонація - душа цієї композиції.

Простий і інтелектуальний світ

Окрема тема - анекдоти. Гумор цього регіону був популярний в усі часи. Смішні, легкі та цікаві історії заворожують багатьох. Але для того щоб зрозуміти говір, тонкий сарказм або іронію, потрібно як мінімум володіти українською або російською мовою. Розмови корінних жителів півдня - це суміш різних діалектів. Фрази і поняття змішалися, тому багато слів виникли через поєднання різних мов. Наприклад, така звичайна фраза для одеситів, як «І шо ви собі думаєте», відноситься до українізмів.

Крім того що людина повинна бути поліглотом, потрібно ще мати почуття гумору і бути інтелектуально розвиненим. Обороти часто непередбачувані і нелогічні. Їх суть ховається в поняттях. Ніколи не знаєш, чим закінчиться не тільки розмова, а пропозиція одесита.

Слід зазначити, що самі носії мови не помічають у своїх діалогах нічого особливого і смішного. Те, що для них - звичайна розмова, для гостей міста - справжнє свято.

Одеські вираження і фрази сьогодні ллються з екрану. Цей край подарував вітчизняному шоу-бізнесу десятки відомих гумористів.

Діалог зі словником

Один з найпопулярніших сатириків сучасності - Михайло Жванецький. Його твори висміюють недоліки окремої людини і суспільства в цілому. Дитинство і юність чоловіки пройшли в Одесі. Тут він написав свої перші твори. Сьогодні їх розуміє весь світ. Незважаючи на те що сатирик роками гастролює, він не втратив свого рідного акценту і почуття гумору. Мова цього автора простий і доступний, але для інших виразів часто потрібен словник.

Наприклад, фраза «Маю задати парочку питань» перекладається як «У мене до вас є кілька запитань». Слово «мене» слід розуміти як «мені». Але більшість оборотів залежать від інтонації, і зрозуміти їх суть можна тільки в діалозі.

Але є пропозиції, що абсолютно незрозумілі гостю міста. До них відносяться такі слова, як «шлімазл» (перекладається з ідишу як "невдаха людина") або «скопом» (з грецької - "натовп"). Одеські вираження і фрази з такими словами часто незнайомі навіть жителям краю.

Навіть сам Михайло Жванецький зазначав, що цей народ говорить кожній мові неправильно.

Кращі шоу

Багато інших гумористи і музиканти популяризували діалект. Леонід Утьосов не раз використовував незвичайні обороти і слова у своїх піснях. Робили це і Аркадій Райкін, і Клара Новикова.

Також лилася мова і на іграх Клубу веселих і кмітливих. Команді «Одеські джентльмени» навіть вдалося отримати призові місця. Згодом молоді люди організували власну шоу, що користувалося великою популярністю. Там глядач міг почути як старі гуморески, наприклад: «Шоб ви так жили, як прибіднюйтесь», так і до нові анекдоти.

Навіть зараз мова виходить за територію області. Славить унікальний діалект компанія молодих і перспективних південців. «Одеські манси» почали свою кар'єру в 2011 році. Легкими і теплими жартами команда відразу завоювала любов публіки. Одне з головних завдань, яке перед собою ставили хлопці, - сподобатися рідному місту, глядачеві, що дуже вимогливо ставиться до реплік про Привозі і Дюке. Дуже скоро команда потрапила у Вищу лігу КВН.

Стихія компанії

Назва «манси» теж чисто одеське. Учасники команди жодного разу не давали точного тлумачення слову. Загалом, воно означає дивну ситуацію, незрозумілу для оточуючих. Тому від жителів міста можна часто почути фразу: «Шо це за манси?»

Виступ зазвичай починає капітан, Сергій Середа, вітанням: «Ну шо таки здрастє, вельмишановна публіка». Закінчується шоу словами «Шоб ви нам були здорові». Слід зазначити, що для телевізійних робіт хлопець використовує ім'я Костя, найімовірніше, на честь героя композиції Богословського.

Команда відмінно представляє своє місто на різних конкурсах і фестивалях. Візитна картка веселій компанії, звичайно, типовий для міста акцент на «шо».

Одеський гумор - їхня стихія. Команда успішно справляється з головним завданням - організовувати якісне і цікаве виступу.

Край мрії

Багато людей їдуть в курортне місто не тільки через гарної архітектури і теплого моря. Більшість гостей бажають познайомитися з незвичайним колоритом, пірнути в інший світ. Навіть самі одесити відзначають, що вони живуть в багатонаціональній маленькій країні.

Кожен приїжджий хоче переконатися, а чи правда, що на питання жителі завжди відповідають питанням. Наприклад, цілком можливий такий діалог:

- Сарочка, ви щасливі?

- А у мене що є вибір?

Більшість анекдотів написано на основі реальних подій. Тому не дивно, чому кожен старається, якщо не вступити в розмову з одеситом, то хоча б підслухати, як він спілкується з іншими. Безцінною є фраза: «Шоб я так жив, як ви мене раді». І мабуть кожен гість міста мріє прийти на знаменитий "Привоз", підійти до продавця і запитати: «Ви не скажете, скільки це коштує?» А у відповідь почути: «Чому не скажу ?! Ми з вами хіба посварилися? »

Нині характерні обороти витісняються літературною російською та українською мовами. Сьогодні головне завдання в тому, щоб зберегти унікальний одеський говір і вирази. Адже ні в одному місті ви не почуєте стільки добродушного гумору!