Імперативність - це єдиний спосіб зупинити розкладання моральності

Почнемо з того, що імперативність - це той фундамент, на якому покоїться мораль. Будучи одним з її властивостей нарівні з нормативністю і оценочностью, вона зобов'язує кожного члена суспільства безапеляційно виконувати певні правила поведінки.

Імперативність - це властивість, форма або закон?

Відповісти на це питання допоможе відомий філософ Іммануїл Кант. У своїй основній праці він виводить кілька значень цього поняття. По-перше, під императивностью він має на увазі одна з властивостей моралі. Воно іманентно за своєю природою, тобто знаходиться всередині себе самого. По-друге, імперативність - це форма, за допомогою якої виражаються розпорядження моралі і реалізується її суть. По-третє, імперативність є законом, який регулює дотримання моральності. Він володіє такими властивостями, як об'єктивність, обов'язковість і всеосяжність. Кожне з цих визначень відображає суть досліджуваного явища в рівній мірі, але з різних сторін. Як і будь-який об'єкт, імперативність багатогранна, тому Кант виділяє 2 її виду - категоричний і гіпотетичний. Особливе значення має перший. Він забороняє людям здійснювати аморальні вчинки в силу того, що вони можуть стати прикладом для загального поведінки. А це призведе до повного розкладання суспільства.

Роль імперативності в житті суспільства

Імперативність - це ключ до взаємодії кожного окремого індивіда і всього суспільства. Вона служить людству протягом довгих років і сприяє його розвитку. Крім моралі, основним регулятором суспільного життя виступають закони. Звідси виникає імперативність права, без якої воно не змогло б існувати. У цьому випадку вона впливає на суб'єкти правовідносин і не допускає відступів від приписів і альтернативності. Саме завдяки їй виражається владна воля держави. Таким чином, імперативність невід'ємна від свободи особистості, адже з її допомогою індивід може вибирати моральні способи досягнення цілей, які узгоджуються з суспільними інтересами.