Влада народу - демократія: вид політичного устрою держави

Однією з найбільш поширених в сучасному світі є політична модель, при якій народ - носій влади в державі. І реалізовуватися така модель може декількома способами.

Влада народу

Якщо говорити про політичний режим, де максимально яскраво виражено народовладдя, то є сенс згадати про демократію. Саме в ній реалізований принцип участі громадян держави в долі країни та її пристрої.

Звертаючи увагу на визначення такого державного устрою, можна прийти до наступної тези: демократія - це такий політичний режим, при якому в якості єдиного легітимного джерела влади в країні визнається саме народ. Громадяни можуть здійснювати управління без посередників (пряма демократія), або вибираючи представників, які будуть переслідувати інтереси населення країни (представницька демократія). У кожному разі, формуються органи державної влади, необхідні для грамотного управління ресурсами країни.

В принципі, основна мета демократії зводиться до забезпечення свободи громадян і реалізації стратегії, в основі якої лежать їхні інтереси. У цьому випадку є сенс згадати позицію Авраама Лінкольна, який вважав, що демократія - це управління іменем народу, силами народу і для народу.

Де вперше була реалізована влада народу

Такий вид державного ладу, як демократія, був сформований в стародавній Греції. Саме в цій країні приділяли багато уваги питанню влади громадян і розглядали різні грані подібної моделі.

Але реалізована ця ідея греками була частково, оскільки як чужинці, так і раби не могли бути зараховані до категорії громадян. Пізніше, в різних середньовічних державах, застосовувалася схожа виборча модель, при якій не всі наділялися рівними правами. Іншими словами, влада народу була присутня, тільки не кожен мав честь бути зарахованим до народу.

Враховуючи дані особливості, дослідниками такий вид державного ладу був визначений, як рабовласницька демократія.

Особливості сучасного народовладдя

Що стосується нинішнього суспільства, то в ньому принципи демократії реалізують різні органи державної влади, які є найбільш придатною концепцією для країн з ринковою економікою (держави Західної Європи, США).

Це призвело до формування таких особливостей сучасної демократії:

• державна влада поділяється на три ключових сегмента: законодавча, виконавча і судова;
• присутній виборність органів влади;
• меншість підкоряється більшості;
• права меншості захищаються;
• реалізовані політичні свободи і права.

Пряма демократія

Для того, щоб розібратися, як виглядає держава, де реалізована безпосередня влада народу, потрібно звернути увагу на модель прямої демократії.

Основною відмінністю такого державного ладу є відсутність посередників між моментом формування волі народу і практичної її реалізації. У сучасному суспільстві таке бачення держави реалізовано за допомогою виборів, в ході яких стало можливим виявлення волі народу щодо того, хто буде представляти інтереси громадян в органах державної влади.

Деякі країни діють на підставі законодавства, що передбачає безпосередні форми участі народу в процесі законотворення. Мова йде про різних ініціативних рішеннях і референдумах.

Під референдумом варто розуміти вираження влади народапосредством прямого голосування, що стосується ключових державних питань. Причому це може бути як опитування, необхідний для коригування рішення уряду, так і процес переобрання влади або блокування конкретного закону.

Що стосується ініціативи, в цьому випадку йдеться про процедуру, необхідної для того, щоб на офіційному рівні запропонувати громадянам або законодавчим органам розгляд якогось питання. Як правило, для її реалізації використовується збір необхідної кількості підписів, що дозволяють розпочати проведення референдуму.

Якщо говорити про альтернативні форми, за допомогою яких проявляється демократія, влада народу і свобода громадян як така, варто згадати про ходах, мітингах, демонстраціях та зверненнях до представників влади незалежно від їх рівня. Часто в якості інструменту реалізації народовладдя використовуються ЗМІ.

Представницька демократія

При цій формі управління державою немає прямого вираження волі народу. У таких країнах використовується інститут посередників, і подібний лад називається делегованих демократією.

За результатами виборів політичні лідери і депутати отримують так званий мандат довіри від народу. Саме вони згодом і є інструментом, за допомогою якого реалізується влада народу. Подібні дії мають форму прийнятих рішень і конкретних законопроектів, розробкою яких також займаються політичні структури.

Такі відносини між самим народом і його представниками мають у своїй основі концепцію відповідальності і повноважень влади перед громадянами.

Переваги та недоліки різних моделей

Як можна помітити, при демократії, хоча влада належить народу, реалізуватися вона може самими різними способами, в тому числі і за допомогою формування прошарку посередників.

Для того, щоб оцінити кожну модель, варто розглянути її можливі недоліки і переваги. Отже, які мінуси присутні в прямому народовладді:

• на думку противників даного виду демократії, народ часто буває емоційно неврівноважений і не має достатньої компетенції для ухвалення ключових політичних та економічних рішень;
• процес прийняття узгоджених рішень при досить великій кількості учасників є складним;
• швидкому прийняттю рішень заважає також значний розкид у думках;
• ще один аргумент проти прямої влади народу - це можливість маніпуляцій цивільним думкою грамотними і не зовсім сумлінними лідерами.

В якості очевидних переваг прямої демократії озвучуються наступні фактори:

• при даній формі управління державою вищим вираженням влади народу є громадянські ініціативи і референдуми, що дозволяє запобігти спотворення волі жителів країни;

• подібний лад значно розширює політичний кругозір громадян.

Що стосується мінусів представницької демократії, то виглядають вони наступним чином:

• рядові депутати відсторонені від прийняття ключових рішень;
• відбувається віддалення депутатів від народу, який їх обрав, що виражається в досить високому рівні бюрократії;
• потужні групи тиску можуть надавати пріоритетний вплив на прийняття важливих рішень;
• відчутно послаблюється демократичний контроль знизу.

Але представницька демократія має і значні переваги, що однозначно заслуговують уваги:

• депутати, які мають високий рівень політичної кваліфікації, замінюють неписьменних представників народу, що підвищує ймовірність формування та реалізації найбільш актуальною стратегії розвитку держави;
• стає можливим досягнення балансу інтересів під час прийняття рішень.

Мета конституції демократичної держави

Говорячи про такі поняття, як "влада", "народ", "держава" і "свобода громадян", важливо звернути увагу на причину створення конституції і її основні завдання.

Йдеться наступних цілях:

• вираз і закріплення згоди народу;
• фіксування певних форм правління;
• регламентування повноважень урядових структур.

Також конституція дозволяє спочатку усвідомити демократичні цінності і лише потім займатися їх реалізацією.

Висновок

Вивчаючи історію різних держав, можна прийти до очевидного висновку: демократія, яка має грамотну і чесну форму втілення в рамках конкретної країни, є однією з найбільш оптимальних політичних моделей сучасного суспільства. Це означає, що свобода народу буде збережена, а його інтереси враховані і реалізовані.