Аналіз вірша "Листопад" Буніна І. А.

Іван Олексійович завжди відрізнявся яскравими ліричними описами рідної природи. У ній, такий простий і одночасно неосяжної, поет бачив суть всієї людського життя. Спостерігаючи за плином часу, за тим, як змінюються пори року, як йде дощ або м'яко падає сніг, ми віддаємо належне пишності природи. Всі наші життєві негаразди на час відходять на другий план. Саме через природу можна передати найглибші думки.

Датування вірша

Перш ніж почати аналіз вірша "Листопад" Буніна, необхідно сказати пару слів про те, коли воно було створено та опубліковано. Цікавить нас твір Івана Олексійовича Буніна належить до раннього періоду його творчості. Воно було написано в серпні 1900 року, коли поетові було 30 років. А в жовтні того ж року твір було надруковано в петербурзькому журналі "Життя" з підзаголовком "Осіння поема" і присвятою Максиму Горькому. Цей вірш Івана Олексійовича дав назву першому поетичної збірки цього автора, який з'явився в 1901 році. Збірник "Листопад" був удостоєний Пушкінської премії (1903-го). До кінця життя дорожив цікавлять нас твором Бунін.

"Листопад" - вірш, аналіз якого дозволяє виявити безліч цікавих особливостей, схованих у ньому. Так само і сам автор знаходить у осені те, що відкривається лише уважному погляду.

Тема вірша

Почати аналіз вірша "Листопад" Буніна слід з визначення теми. Цей твір належить до пейзажної лірики. Тема його - опис осінньої природи. Автор, спостерігаючи за тим, як вона змінюється, розмірковує про перебігу життя людини. Ці роздуми вносять філософські мотиви у вірш.

Побудова та римування

Справжнім майстром композиції є Бунін. "Листопад" - вірш, який відрізняє своєрідне, досить незвичайне побудова. За римуванню твір складається з 7 чотиривіршів і 2 двовіршів, які написані чотиристопним ямбом. При цьому 1, 3 і 5 строфи характеризуються перехресної римуванням, в них чергуються жіночі і чоловічі рими. Дещо інші особливості мають 6, 8 і 9 строфи. Вони написані кільцевої римуванням. Що стосується 2, 4 і 7 строф, то для них характерні суміжні рими. Багато критиків справедливо відзначають, що вірш близько до фольклору і володіє особливою співучістю.

Простір і час у творі

Проводячи аналіз вірша "Листопад" Буніна, слід неодмінно сказати про простір і час в ньому. У творі вони відіграють особливу роль. Бунін протягом розповіді розширює його просторові і часові межі. Час на початку поеми коротко - це "сьогодні", тобто один день. А дія твору обмежено галявиною. Це дозволяє читачам вловити останні моменти щастя: побачити останнього метелика, відчути прощальне тепло сонця, почути квохчущего дрозда. По ходу твори час розширюється. Тепер воно охоплює вже цілий місяць ("Вересень, кружляючи по хащах бору ..."). Це ж можна сказати і про простір - воно стає більше, вміщуючи в себе все небо і цілий ліс. Час і простір в кінці поеми набувають воістину Всепланетна масштаби.

Образ осені

У вірші осінь є збірним поняттям. З одного боку, цей час року. Але з іншого, осінь постає самостійним істотою. Це господиня лісу, "тихе вдова". Через олюднений образ художник прочиняє читачеві внутрішнє життя природи. Її світ наповнений радістю, болем і стражданням.

Зміна станів природи

Поет зображує зміну станів природи, використовуючи різні художні прийоми і засоби. У той же час, не відокремлюючи природне середовище від людини, Іван Олексійович дивно тонко описує зміну настрою самого ліричного героя. Бунін у своєму вірші проводить ідею циклічності процесів світобудови, а також вічного життя. Для цього він створює кільце в поемі. Ми бачимо, як красу золотої осені змінює краса страждання і в'янення природи, а потім з'являється нова краса - холодна, зимова і прекрасна.

Образ осіннього лісу

Іван Олексійович в першій частині свого твору створює мальовничий образ осіннього лісу. Для цього він використовує різні контрасти і фарби ("срібло павутини", "ліловий терем", "світла, сонячна поляна", "бурштиновий відблиск листя"). Поет, малюючи казку осені, вдається до відповідної казкової лексиці. Він порівнює ліс з різьбленим теремом, галявину - з широким двором, а просвіти в листі для нього - немов віконця.

Аналіз вірша Буніна "Листопад" дозволяє помітити, що світле, бадьоре сприйняття осіннього лісу поступово змінюється у вірші мінорним настроєм. Воно пов'язане з тим, що у творі з'являється образ "тихої вдови", а також мотив смерті. Іван Олексійович малює картину тепер уже безмовного заціпеніння лісу, який готується до швидкого помиранню.

Життя або смерть

У третій частині вмирання передається за допомогою відповідних звуків. Ми бачимо, що вже канув у небуття карнавал яскравих фарб, а осінь відправляється все далі на південь. Але в заключній частині вірша настає радісна подія. Зимові вітри приносять нове життя, яка знову змінює смерть. Так наповнюється життєствердним сенсом вірш, який створив Іван Бунін.

"Листопад": аналіз засобів виразності

У творі передача руху організована використанням виразних засобів, таких як інверсія в першій строфі ("ллє дощ", "кружляють листя"), а також антитеза, яка протиставляє спрямоване ("гуси тримають переліт") і безладний рух ("кружляють листя") .

Великою кількістю тропів характеризується поема "Листопад" (Бунін). Аналіз її дозволяє також зауважити, що автор використовує анафору. Крім того, Бунін застосовує асонанс "о" та "е", який надає віршу мелодійність. А звукові образи шелестіння листя і тиші створює алітерація звуків "з" і "ш".

Поема Буніна насичена порівняннями. Метелика, наприклад, він порівнює з білою пелюсткою. А тканини блищать, ніби "мережа з срібла". Крім того, у творі зустрічаються метафори ("строкатий терем", "серед широкого двору"), уособлення (осінь входить в "терем свій"), епітети ("морозне срібло", "мертве мовчання", "тиха вдова").

Майстерність Буніна

Завершуючи аналіз вірша "Листопад" Буніна, відзначимо, що автор його - справжній художник. У творі йому вдалося описати в слова і передати різноманіття навколишнього нас світу, велич і красу природи. Думка багатьох літературознавців сходиться в тому, що "Листопад" є еталоном пейзажної лірики. У цьому вірші майстерно підібрані слова, які точно і просто до геніальності розкривають відбуваються в природі процеси. Складається враження, що по лісі бродить не просто якесь абстрактне істота, а реальна жінка-ведунья, яка вболіває про те, що життя закінчується, прощається з володіннями. Більше того, читач ніби втягується у все, що відбувається, стає його дійовою особою. Подібно осені, він може сховатися від самотності і дощу в расписном теремі.

Пропонуємо вам доповнити короткий аналіз вірша "Листопад" Буніна. Напевно і ви зможете знайти цікаві особливості твору. Ймовірно, і вас воно наштовхне на власні роздуми. Адже вірш Буніна нікого не залишає байдужим.