Актриса Тетяна Окуневська: біографія, фільмографія і особисте життя

Тетяна Окуневська - одна з самих жіночних і темпераментних актрис радянського кіно. Можливо, молодому поколінню її ім'я малознайомими або незнайоме зовсім, зате Окуневскую добре знають шанувальники кіно 30-40-х років. Кінокартини з її участю - це «Пампушка», «Ночі над Белградом», «Гарячі деньки». Найбільше Тетяна Окуневська відома своїми романами з відомими і високопоставленими чоловіками минулого століття, серед яких Костянтин Симонов, Йосип Броз Тіто - югославський маршал, Борис Горбатов, з яким вона жила не по любові, а тому що потребувала матеріальної підтримки. Вона була неприборканою жінкою, яка характеризується безапеляційністю і залізною волею. І все це в поєднанні з красою, чарівної жіночністю, збереженою до самих останніх днів, і невластивою тим радянськими часами сексуальністю.

Роки молоді

Народилася актриса Тетяна Окуневська 3 березня 1914. Росла в любові, обожнюючи матусю, бабулю і батька, з яким у дівчинки були особливо довірчі відносини. Будучи ще зовсім маленькою, вона багато чула від тата - Кирила Петровича - про більшовиків, революції і труднощі, з якими може зіткнутися в житті. Першим з життєвих випробувань було відрахування третьокласниці Тетяни з 24-й трудової школи з причини того, що її батько в громадянську війну виступав на боці білогвардійців. Офіцер царської армії, він постійно переховувався, і все одно встиг відсидіти у в'язниці три рази. Батьки Тетяни навіть були у фіктивному розлученні, аби сім'ю не чіпали. Таню перевели в школу, яка знаходилася навпроти Театру імені Станіславського і Немировича-Данченка. Керівник навчального закладу погодився промовчати про неприємний факт в біографії Окуневської.

Долю актриси визначила випадковість

Школу Таня закінчила в 17 років і відразу пішла працювати в Народний комісаріат освіти кур'єром. Паралельно вечорами вчилася на креслярських курсах, таких бажаних її батьками, але нелюбимих нею. Дівчина намагалася стати студенткою архітектурного інституту, але не була прийнята, тому відвідувала лекції вільним слухачем. Тетяна Окуневська сподівалася, що викладачі оцінять її старанність і старання і дозволять вчитися разом з усіма. Може бути, все так і сталося б, якби не випадкова зустріч, що визначила все її подальше життя.

Кінокар'єра Окуневської почалася з випадкової вуличної зустрічі, коли двоє чоловіків, побачивши її і зачарувати настільки красивою зовнішністю, запросили зніматися в кінофільмах. Тетяна Окуневська, фільми якої згодом буде дивитися вся країна, навідріз відмовилася, розуміючи, що цього не схвалить батько, але адресок свій залишила. Так, про всяк випадок. Деякий час по тому дівчині знову запропонували познайомитися зі світом кіно. На той момент у сім'ї були далеко не найкращі часи, і Тата, щоб полегшити фінансове становище, погодилася. Так у світ кіноіндустрії увірвалася Тетяна Окуневська.

Біографія, особисте життя актриси

Зі своїм першим чоловіком - студентом-актором Варламовим Дмитром - Тетяна познайомилася завдяки кіно. Ледве молодий чоловік запропонував оформити стосунки офіційно, 17-річна Танюша тут же погодилася, незважаючи на невдоволення батька. На жаль, шлюб не вдався. Чоловік вів розгульне життя, прогулював всі гроші в ресторанах, не приносячи їх у сім'ю, де окрім нього і Тетяни на руках вже була маленька донька.

У підсумку Тетяна забрала маленьку Інгу і повернулася додому до батьків. Там вона була оточена ласкою і турботою, але її гнітило відсутність роботи.

На піку популярності

У 1934 році удача до Тетяни повернулася обличчям: Михайло Ромм, у той час початківець кінорежисер, запропонував їй знятися у фільмі «Пампушка» (за однойменним твором Гі де Мопассана). Після цієї кінороботи, коли Тетяна була помічена і режисерами, і глядачем, вона знялася в картині «Гарячі деньки», куди була запрошена на головну роль. Саме ця кіноробота і стала візитною карткою актриси. Її роль була настільки темпераментна, сексуальна і блискуча, що Окуневська полонила і закохала в себе всіх чоловіків. Тетяна сама дивувалася власної популярності, не розуміючи, чому її так полюбили глядачі. Знаменитий у ті часи режисер Микола Охлопков запропонував дівчині спробувати себе на театральному терені після перегляду саме «Гарячих днинки».

Тетяна Окуневська, фільмографія якої величезне враження справляла на чоловічу половину населення, згодом зізнавалася, що кращі свої ролі зіграла саме на театральній сцені. Першою її роботою стала Наташа у виставі «Мати» за романом Горького. Далі були такі постановки: «Отелло», «Залізний потік», «Трактирниця», «Бравий солдат Швейк», які збирали повні зали глядачів, які приходили подивитися на юне й чарівне нововведення театрального світу. Все йшло чудово: і в кар'єрі Тетяни, і в її родині. Але настав 1937 ...

Страшний 1937

Батько в черговий раз був арештований, бабусю забрали разом з ним. Додому вони вже не повернулися. Лише в середині 50-х років Тетяна дізнається, що близьких людей розстріляли на Ваганьковському кладовищі, біля заздалегідь підготовленої могили, після трьох місяців з моменту арешту. Саму актрису, яка опинилася дочкою «ворога народу», з театру звільнили і зняли з кінозйомок. Перед Тетяною гостро стояло питання про те, як в такі важкі часи прогодувати себе, маму і маленьку Інгу. Її оточували шанувальники, не раз пропонували актрисі заміжжя, могли легко вирішити всі її матеріальні проблеми.

У 1938 році Окуневська вийшла заміж вдруге. Обранцем став процвітаючий письменник Борис Горбатов, з яким вона познайомилася в кафе для журналістів. За визнанням актриси, даний крок був вимушеним і спрямованим на позбавлення сім'ї від жебрацького існування. Після заміжжя її акторська кар'єра знову пішла в гору. Окуневскую прийняли в трупу театру Ленінського комсомолу, і вона знову стала фавориткою у глядацької публіки, знялася у фільмах «Майська ніч» (1940) і «Олександр Пархоменко» (1941).

Окуневська і Берія

На своє нещастя, харизматична актриса сподобалася Лаврентію Берії - члену сталінського уряду. Сталося це на одному з нічних концертів, які любив влаштовувати Сталін. Зі світу кіно вхожими туди були Марк Бернес і Тетяна Окуневська, фільмографія якої особливо знайома шанувальникам фільмів 30-40-х років. Одним ввечері актрисі подзвонили і сповістили, що Йосип Віссаріонович просить приїхати на нічний концерт. За Тетяною заїхала машина, в якій знаходився малосимпатичний незнайомий чоловік. Він представився Лаврентієм Берією, сказав, що у Сталіна досі триває військова рада, і що поки цей час доведеться перечекати у нього. В особняку Берії, куди вони поїхали, стіл ломився від їжі, Берія їв, багато пив, періодично дзвонив Сталіну з іншої кімнати. Потім вийшов, сказав, що концерту не буде. Тетяна Окуневська і Берія виявилася наодинці. Рядки з книги Тетяни: «... згвалтована ... сталося непоправне ... чувств ніяких ... виходу немає».

До цього її уваги намагалися знайти Леонід Луков - радянський кінорежисер, Микола Охлопков - популярний актор, Микола Садкович - сценарист і режисер, поет Михайло Свєтлов. Їм Тетяна взаємністю не відповіла.

Ви підлягаєте арешту!

У 1946 році Країна Рад вирішила показати всім, що російські жінки - це не тільки санітарки і снайпери, як думала Європа. Тетяна Окуневська об'їздила з концертами 5 країн, найбільш успішною була поїздка в Югославію, в якій добре знали «Ніч над Белградом». Окуневскую запросив на прийом лідер країни Броз Тіто, він прийшов на зустріч з чорними трояндами, на пелюстках яких ще були крапельки роси. Чесно зізнався, що не зможе одружитися на актрисі, тому що в країні не вітаються шлюби з іноземцями, і запропонував залишитися в Хорватії, обіцяючи Тетяні побудувати там кіностудію. Окуневська могла б залишитися, її б сховали. Але актриса повернулася додому. З того часу на кожну постановку «Сірано де Бержерак» їй надсилали кошик чорних троянд від Тіто, які в театр привозив посол Югославії. Тривало це до грудня 1948 року, поки за Тетяною не прийшли. Два офіцери без ордера на арешт просто показали їй записку: «Ви підлягаєте арешту. Абакумов ».

Лише на одному з допитів слідчий натякнув, що Окуневська була раніше знайома з Абакумовим - міністром держбезпеки СРСР. Виявляється, в готелі «Москва» він пристав до неї з поцілунками, а актриса Тетяна Окуневська відповіла на це ляпасом. Згадали актрисі це вже на Луб'янці.

Я Окуневська! Таких ви ще не бачили!

Життєвим девізом Окуневської, що допомагали їй протягом багатьох років, був наступний: «Я не така, як усі». Та, яку називали «свободою», не була схожа ні на кого. Якось в камері під час тюремних тортур кат крикнув їй: «Коли-небудь ти зламаєшся, стерво. Ми й не таких бачили ». На це актриса відповіла: «Я Окуневська. Такі вам ще не зустрічалися ». Дійсно, катам таку жінку, сильну духом, катувати ще не доводилося. Тетяну Окуневскую не зламали. Навпаки, зробили сильніше.

Окуневська завжди говорила, що відчуває і думає. За цю прямоту її особливо цінували друзі, тому що актриса говорила виключно правду, не завжди приємну, часто небажану і різку, ще частіше небезпечну, яку боялися говорити інші. Вона не вміла мовчати ніколи, і була людиною крайнощів у всьому: як у роботі, так і у відносинах, які, якщо закінчувалися, то різко і не завжди красиво. Тетяна Кирилівна могла чіткими і влучними виразами одномоментно «вбити наповал». Навколишні після її словесної тиради про себе погоджувалися з нею, адже ніхто вголос не міг вимовити правду, крім неї. Якось на одному з бенкетів актриса, піднявши тост, глянула на портрет Сталіна і досить голосно сказала: «Бий грузин - рятуй Росію!» Ця фраза не зійшла їй з рук, вплинувши на подальший арешт.

Життя в таборах

Окуневська Тетяна Кирилівна була засуджена за статтею 58.10 - антирадянська пропаганда і агітація. Протягом 13 місяців мужня актриса терпіла тортури слідчих, які не піддавшись на провокації жодного разу. В результаті вона була засуджена на 10 років і відправлена в табір, після якого було ще три. Там Окуневська провела близько 5 років, перебуваючи весь час подумки з мамою і дочкою, кілька разів була на межі голодної смерті, мало не загинула від гнійного плевриту. І навіть у цих умовах у Тетяни була велика кількість друзів, за наказом табірного керівництва вона проводила для ув'язнених концерти.

Тут, у таборах, Тетяна зустріла своє кохання. Звали його Олексієм, і він грав у агітбригаді на акордеоні. Цих репетицій з величезним нетерпінням чекала Тетяна Окуневська. "Тетянин день" - мемуари, в яких актриса докладно описала час, проведений в таборах. З них вона була звільнена достроково в 1954 році. Олексій залишався в таборі, після звільнення його доля склалася трагічно. Він помер від туберкульозу.

Борис Горбатов в цей час відмовився від дружини, вигнав на вулицю її дочка і маму, після цього одружився. Помер у 42 роки від інсульту.

З нової сторінки ...

У житті Тетяни почався новий етап. Мама померла. Дочка вийшла заміж. Живий був брат Левушка, заарештований в кінці 30-х років. Після звільнення Тетяна прийшла в театр Ленкому, але ролей там їй практично не давали, а незабаром і зовсім звільнили.

З кіно також не склалося. Через два роки після повернення з таборів Тетяна знялася в кінокартині «Нічний патруль» режисера Володимира Сухобокова. Роль їй дісталася негативна і слави не принесла, як і в наступних кінороботах.

Роки в таборах помітно погіршили здоров'я актриси, але не зломили її. Сувора дієта, заняття йогою і численні залицяльники, завжди в'юнилися біля її ніг, повернули Тетяні колишню красу і природна чарівність.

Попри бурхливі романи, що супроводжували її все життя, Тетяна завжди мріяла про чистої і світлої любові, якої так не вистачало. Запалювалася вона сильно і швидко, але вистачало її ненадовго. Зате її могли любити вічно: за незалежність, красу і чесність. Тетяна Окуневська, особисте життя якої вирувала, завжди мала у своєму оточенні чоловіка, який здував з неї пилинки, доглядав за нею, носив валізи. Одним з них був актор Арчіл Гоміашвілі. За словами дочки Інги, Арчіл Гоміашвілі і Тетяна Окуневська навіть повінчалися.

Потім у актриси був ще не один роман- на схилі років з нею жив чоловік, який знав її ще в молодості. Він був дуже приємний, інтелігентний, навіть возив Окуневскую в Париж.

Останні роки життя

Тетяна Окуневська, біографія якої була багата подіями, носившими більше сумний характер, жила за принципом «Вмирати буду, але просити милостиню не стану». За словами рідних і близьких, Окуневський ніколи не комплексувала з приводу відсутності роботи, не скаржилася і не просила про допомогу. Якщо треба було заробляти - заробляла! Це могли бути спартанські умови: бездоріжжя, сільські клуби, готелі в провінції, куди на розбитих автобусах добиралися концертні бригади. Актриса могла гастролювати по країні в 70-80 років, до останнього дня залишаючись ні від кого не залежною.

При Окуневської слово «старість» ніхто не насмілювався вимовляти. У компанії молодих Тетяна Кирилівна відчувала себе такою ж. Ніби повертаючись назад, у власну молодість, з застіллями до ранку і танцями до упаду. І мало хто з молоді міг гідно з нею змагатися. При цьому Тетяна Кирилівна завжди володіла собою. Окуневська дуже любила посиденьки з онуками, такими ж, як вона по духу, які є її продовженням.

На схилі років Тетяна Кирилівна Окуневська мала прекрасну фізичну форму, але навіть на 86-му році життя зважилася на пластичну операцію (перша вона зробила в 58 років), що стала для неї фатальною: актрисі занесли гепатит С, який після переріс у цироз печінки і рак кісток. Після цього Тетяна майже два роки провела в ліжку, борючись з хворобою, і насилу дозволяла відвідувати себе близьким, бо не хотіла, щоб її бачили в настільки жахливому стані. Останній рік життя Окуневська провела між будинком і лікарнею, де в останні свої відвідини сказала докторам, що прийшла до них вмирати. 15 травня 2002 Тетяни Кирилівни не стало. На Ваганьковському кладовищі - саме там, біля могили своєї матері, похована Тетяна Окуневська. Доля актриси, що пройшла дуже складний життєвий шлях, не була простою. Окуневська завершила земний шлях в 88 років.