Казка про зайчика і його друзів

Ця добра і зворушлива казка про зайчика сподобається вашій дитині і змусить його пережити всі пригоди разом з милими героями, які рятують ліс від катастрофи.

Переполох в лісі

Це добра казка на ніч про зайчика Стьопу. Колись давно жив собі зайчик Стьопа. Він жив у прекрасному і зеленому лісі. Настала весна. Навколо заспівали пташки, розцвіли квіточки. Це був чудовий час для прогулянки. Зайчик Стьопа в цей тихий день гуляв по галявинці. Раптом до нього з кущів вибіг його кращий друг, їжачок Боря.

- Стьопо! Стьопо! Біжимо швидше! Там біда! - Кричав їжачок.

Їжачок і зайчик разом побігли до інших звірам, які стовпилися навколо якоїсь ями. Раніше ця яма була глибоким, чистим і небесно-блакитним озером.

- Як же так? Як воно могло висохнути? - Обурювалася білочка.

- Звідки тепер ми будемо пити? - Підхопив оленятко.

- Невже ми всі будемо страждати від спраги? - Жахнувся вовк.

Зайчик Стьопа стояв і не міг повірити своїм очам. Ведмідь Вова підійшов до зайчику.

- Не бійся, Стьопо! Вода знову буде в цьому озері! Я впевнений! - Рішуче сказав ведмідь.

Ведмідь і зайчик переглянулися, і вони разом з їжачком пішли стежкою. Вони йшли в тиші, як раптом зайчик Стьопа сказав:

- Потрібно дізнатися, чому озеро пустує.

- Я піду з тобою! - Сказав їжачок Боря.

- І я, - сказав ведмідь Вова.

І ось вони втрьох пішли вниз по струмку. Зараз це була просто стежка. Зайчик, ведмідь і їжачок вже збиралися заходити за великий камінь, за яким ховався рудник, але на їхньому шляху встала велика дерев'яна стіна.

Причина всіх бід

- Що це? - Запитав зайчик.

- Здається, через це у нас немає води, - висловив свою думку їжачок.

Зайчик підійшов ближче до греблі і постукав по ній. Вона виявилася дуже міцною.

- Цікаво, хто міг побудувати таку стіну? - Поцікавився Стьопа.

Раптом з-за рогу вийшов бобер. Він розглядав незнайомців довгий час. Нарешті, він сказав:

- Хто ви такі і чому прийшли до нашого будинку?

- Ми прийшли до вас з південної сторони лісу. У нас немає води. Ваша стіна не дає текти струмочку.

- Але якщо не буде нашої греблі, тоді у нас не буде вдома, - засмутився бобер.

- А якщо я допоможу вам знайти новий будинок, ви приберете свою стінку?

- Я не знаю. Я тут не головний. Вам потрібно поговорити з нашим вождем, - сказав новий знайомий і пірнув у воду по той бік греблі.

Несподівані сусіди

Звірятка переглянулися між собою і пішли за бобром. Вони обійшли більшу стінку і побачили ціле місто. Кожен житель займався своєю справою: хтось гриз гілки, хтось добудовував греблю. Деякі бобри просто лежали під сонечком, насолоджуючись сонячними променями. Ніхто не звернув уваги на гостей, і всі продовжували займатися своїми справами. Як тільки ведмідь зробив перший крок в їх бік, все бобри повернули мордочки до них. Під лапою клишоногого зрадницьки хруснула гілка.

- Привіт всім! - Привітно привітався зайчик Стьопа.

Але не встиг він продовжити свою промову, як усі бобри ніби випарувалися.

- Ну куди ж ви ?! - Марно кричав їжачок Боря.

Ніхто не відгукнувся.

- Ласка, поговоріть з нами! Ми не завдамо вам шкоди, - ще раз постарався зупинити їх зайчик.

- Хоча ви доставили нам чимало проблем, побудувавши цю греблю на струмку, - буркнув ведмідь.

З-за дерев здалися голови бобрів. Вони здивовано дивилися на друзів.

- Так! Через вашу стіни у всіх наших жителів немає води, і ми всі помремо, якщо ви її не забере, - вже голосніше додав ведмідь Вова.

- Але якщо ми приберемо свою греблю, тоді помремо ми. Ми позбавимося будинку, - вступив у розмову вождь.

- Ми допоможемо знайти вам новий будинок! - Вигукнув Стьопа.

- Чи можете ви заприсягтися, що це зробите? - Примруживши свої і без того вузькі оченята, запитав бобер-вождь.

- Так, - відповіли вони хором.

Рішення проблеми

І тоді вони всі разом приступили до роботи. Потихеньку і бобри, і наші друзі почали розбирати греблю. Вже йшов третя година роботи, а стіна ніби й не зменшувалася.

- Тут дуже багато роботи, - втомлено промовив їжачок.

- Від нас залежить життя наших сімей, сусідів і друзів, тому ми повинні закінчити роботу! - Впевнено сказав зайчик Стьопа.

Йшов вже п'яту годину, а стіна ледве зменшилася.

- Може, кинемо цю затію? - З надією запитав їжачок. - Ми можемо переселитися до бобрам, і у нас буде вода.

- Я не кину свою сім'ю і своїх друзів, - стояв на своєму Стьопа.

Допомога друзів

Раптом за греблею пролунав якийсь шум. У наступний момент з-за рогу вийшла натовп звірів. У них зайчик впізнав свою маму, тата і маленького братика. Їжачок побачив свою бабусю. А ведмідь засумував: у нього не було родини, і єдиними його друзями були Стьопа і Боря. Згадавши про те, як він насправді самотній, ведмідь опустив голову, і сльозинка покотилася по його волохатим щоках. Зайчик повернувся до нього і сказав:

- Гей, ти чого?

- У вас у всіх є сім'я. А я самотній. Ви мої єдині друзі.

- Весь ліс - твої друзі. Ти ж стільки для них зробив! - Гаряче вигукнув зайчик.

- Гаразд. Щось ми тут розклеїлись, - спробував підбадьоритися ведмідь. Мабуть, у нього вийшло. Вже через кілька хвилин весь народ південного лісу разом з бобрами розбирав величезну стіну. Через годину струмок знову побіг уздовж каменів вниз по схилу, наповнюючи озеро прохолодною і чистою водичкою.

- Ура !!! - Закричали всі звірі.

Будинок для бобрів

Бобер-вождь підійшов до Стьопі та сказав:

- Ви обіцяли нам новий будинок. Ви його знайшли?

- Я знаю одне місце, - посміхнувся зайчик.

Зайчик повів весь народ бобрів до озера. Воно знаходилося окремо від струмочка, який зовсім недавно стояв сухою.

- Це чудове місце! - Захоплено вигукнув бобер і разом з іншими бобрами взявся за будівництво нового будинку.

Зайчик повернувся додому. Там його чекала родина та друзі. Ось так і закінчилася казка про зайчика. Всі були щасливі і довго ще згадували героїчний похід звірят.

Післямова

Сподіваємося, що ця казка про зайчика навчила вас і вашої дитини цінувати сім'ю і друзів, допомагати їм, коли вони потребують допомоги. Слухаючи казку, дитина пережила всі ті найцікавіші пригоди, які пережили герої. Як і будь-яка казка про зайчика, ця теж закінчилася добре, і всі звірята залишилися цілі і неушкоджені. Це дуже важливо, так як дітки завжди дуже переживають за кожного героя. А зараз добраніч. Сподіваємося, вам сподобалася ця чудова добра казка на ніч.