"Козаки-розбійники" - правила гри, знайомої ще нашим бабусям і дідусям
Що таке «Козаки-розбійники»? Правила гри знайомі, звичайно ж, кожному з нас з самого дитинства. Це розвага завжди було неймовірно цікавим. Грають в такі рухливі ігри у дворі, як правило, дівчата або хлопчаки віком від шести до дванадцяти років. Беруть участь в даній забаві шестеро (або більше) хлопців. Чим більше збирається народу, тим дитяча гра «Козаки-розбійники» проходить веселіше.
Грають, як правило, на досить великій території. Це може бути навіть кілька сусідніх дворів. Чим більше територія - тим цікавіше.
«Козаки-розбійники»: правила гри зрозумілі і прості
Отже, з чого все починається? У чому суть такої розваги, як «Козаки-розбійники»? Правила гри зрозуміти зовсім нескладно. Спочатку учасники діляться на дві команди. Одні - козаки, другі - розбійники. Після цього вирішується, де буде знаходитися «темниця». Туди будуть садити спійманих розбійників. Це може бути лава, невеликий майданчик, або ж просто накреслене коло.
На початку гри дається кілька хвилин, щоб підібрати шифр. Слова для гри «Козаки-розбійники» вибираються, як правило, довгі та складні. Їх має бути складно розгадати. Після цього розбійники тікають і ховаються. Можуть вони це робити всією командою, невеликими групами або по одному. При цьому перебувати на одному місці зовсім не обов'язково. Козаки не можуть підглядати, куди їх суперники тікають. Розбійники ж залишають на стінах, асфальті, парканах стрілочки, що вказують напрямок їх руху. Однак воно може бути і помилковим.
Як тільки відведений розбійникам час закінчується, козаки починають їх шукати. Вони повинні зловити своїх супротивників, застосовуючи різні способи атаки. Наприклад, можна оточити те місце, де сховалися розбійники, всією командою. А можна вистежувати їх і по одному. Як тільки розбійника знаходять, його наздоганяють і хапають. Спійманим вважається гравець, якого козак «засалено». Перш ніж це відбудеться, він, природно, повинен постаратися втекти від своїх переслідувачів.
Якщо розбійника все ж спіймали, козаки відводять його в «темницю». Тут його можна «катувати» з метою отримання секретного слова. Але його можуть і виручити. Будь-який з незахваченних розбійників, торкаючись рукою свого товариша, звільняє його з «темниці». Тому охороняє її кілька козаків. При вдалому порятунок розбійники тікають і можуть знову ховатися. Але якщо їх наздоженуть - в полон відправляються обидва гравці.
Триває гра до тих пір, поки не зловлять останнього розбійника або ж не буде розгадано секретне слово. Після цього команди зазвичай міняються місцями і починають все заново.
Детальніше про «темниці»
Отже, граємо в «Козаки-розбійники». Правила гри зовсім не складні. Але до вибору «темниці» варто підійти дуже відповідально. Це може бути дерево, кущ, стовп або ж будь-який інший примітний орієнтир. Краще всього, якщо «темниця» буде захищено від нападників стіною або парканом. Але, само собою, влаштовувати її в якому-небудь під'їзді або сараї можна. А тим більше в яру або подібних місцях. У кожному разі підходи до «в'язниці» повинні бути досить зручними і відкритими. Вибирайте місце для бранців не надто велике, щоб його було легше охороняти. Однак воно має бути достатнім для того, щоб до кінця гри в ньому могли поміститися всі спіймані гравці. Межі, як правило, позначаються каменями або палицями. Втім, найпростіше накреслити лінію на землі. За межі «темниці» полонені вибігати не мають права.
Полон
У підсумку місце укладення знайдено для того, щоб грати в «Козаки-розбійники». Правила гри говорять про те, що людину необхідно не просто зловити, але ще і відправити в полон. Спійманий розбійник «пересаліть» зупинив його козака не може.
Ведуть полоненого за рукав або за руку. Вириватися при цьому він не може. Проте якщо козак з якої-небудь причини суперника відпускає, той знову стає вільним і може тікати.
Першого наведеного в «темницю» розбійника необхідно вартувати. Точно так само роблять і з іншими учасниками гри. Хоча б один козак повинен стояти на сторожі. При бажанні для охорони можна виділити і більша кількість людей.
Сторожовий козак і отамани
Втекти з «темниці» досить складно. Адже сторожові козаки вибираються самі уважні і спритні. Тобто місія їх дуже почесна, як і місія отамана. Він направляє козаків на пошуки розбійників на початку гри і каже, кому куди йти. Отаман дає поради, але, звичайно ж, ще й ловить суперників сам.
Розбійники теж вибирають собі командира. Отаман радить своїм підопічним, куди ховатися. Слабких гравців він відправляє подалі. Після цього ховається сам. По можливості отаман організовує ще й виручку розбійників, складаючи план.
Невеликі хитрощі
Є і ще деякі нюанси. «Козаки-розбійники» (гра, опис якої представлено вище) може відрізнятися певними правилами. Вони обумовлюються учасниками заздалегідь.
Наприклад, якщо козак не впевнений в тому, що наздожене тікає противника, він може покликати на допомогу. Тоді розбійника ловлять спільними силами.
Вести його в «темницю» найкраще тим шляхом, де інші противники козаків виявлені не були. Можна покликати і напарника для того, щоб відвести бранця удвох.
Як гравцям полегшити умови?
Як діяти розбійникам, коли одного з них ведуть в «темницю»? Якщо місцевість дозволяє, можна влаштувати засідку. Головне, непомітно дати знати полоненому про свої наміри. Наприклад, він може відвернути козака якимось відволікаючим питанням, показуючи в інший бік пальцем. Поки той буде вдивлятися у вказаному напрямку, розбійники вискочать із засідки, «засалено» бранця і втечуть.
Ну а козакам найкраще влаштовувати «темницю» на відкритому місці. Тому виручати товаришів розбійникам досить складно. Зате бранці можуть їм у цьому допомогти. Якщо відвернути сторожових козаків якимось чином, наприклад, влаштувавши легку заварушку, підібратися до розбійників набагато легше. Атакувати «темницю» найкраще великими силами, причому тоді, коли бранців у ній вже багато.
Одним словом, «Козаки-розбійники» - гра захоплююча і цікава. Триває вона нерідко дуже довго. При цьому аніскільки не набридає дітям, як, втім, і багато інших відомих рухливі ігри у дворі.