Лінгвістичні категорії та їх типи. Текст як лінгвістична категорія. Мовні категорії і проблеми лінгвістичної категоризації

У статті ми розглянемо основні лінгвістичні категорії, наведемо приклади. Ви дізнаєтеся, що в мовознавстві виділяються різні об'єднання, за якими можна класифікувати ті чи інші одиниці.

Що таке категорія

Саме поняття "категорія" вперше розробив Аристотель. Зокрема, він виділив 10 категорій. Перерахуємо їх: претерпевание, дія, стан, становище, час, місце, відношення, якість, кількість, сутність. Багато в чому їх виділення вплинуло на подальшу інвентаризацію різних предикатів, присудків, членів речення і частин мови.

Понятійна категорія

Перш ніж розглядати мовні категорії і проблеми лінгвістичної категоризації, необхідно уточнити і цей термін. Під ним звичайно розуміється якась замкнута система значень семантичного універсального ознаки або конкретне значення даної ознаки поза відношенням до способу вираження ("явного" або "прихованого") і ступеня їх грамматікалізаціі в даній мові. Наприклад, можна говорити про наявність наступних понятійних категорій: отчуждаемості / невідчужуваності, активності / неактивності, причини, місця, цілі й ін. У мовознавстві існують лексико-семантичні лінгвістичні категорії. Під ними маються на увазі класи типу назви держав, професій, живих істот та ін. Якщо словотвірне формальне вираження отримує категорізующая сема, лінгвістичні категорії іменуються словотворчими. Приклади наступні: зменшувальні імена (блін-чик, дим-ок, будинок-ик), імена діяча (біг-ун, воз-чик, вчи-тель).

Категорії лінгвістичні в широкому і вузькому сенсі

Мовні категорії - це об'єднання, які можуть бути розглянуті як у широкому, так і у вузькому сенсі. У першому випадку це будь-які групи елементів, які виділяються на підставі загального властивості. У вузькому сенсі мовні категорії - це певні параметри (ознаки), що лежать в основі розбиття однорідних одиниць на певну кількість непересічних класів. Їх члени характеризуються деяким значенням тієї чи іншої ознаки. Приклади: категорія виду, відмінка, натхненність / бездушності, глухости / дзвінкості та ін. Однак нерідко даним терміном позначається одне із значень даного параметра (ознаки). Приклади: категорія бездушності, знахідного відмінка, стану, глухости, доконаного виду.

Типи категорій за різними ознаками

Залежно від того, який характер має відповідний ознака і виділяється по ньому безліч, а також від ставлення його до класів розбиття, можна виділити різні типи категорій. Безліч може включати до свого складу фонеми, які є однорідними одиницями. У цьому випадку виділяють різні фонологічні лінгвістичні категорії. Це, наприклад, розрізнення по глухість / дзвінкості. Ще один приклад - категорія проривних приголосних. По диференціальному фонетичному ознакою проводиться класифікація в даному випадку.

Безліч, ділене на категорії, може включати до свого складу двосторонні одиниці. Звичайно ними є речення, словосполучення і слова. У даному випадку виділяються словотворчі, лексико-семантичні, синтаксичні, граматичні та інші категорії. По певному семантичному або синтаксичному ознакою здійснюється класифікація. Він може бути як власне синтаксичним, семантичним, так і общекатегоріальним (це слово розуміється часто як "відноситься до частин мови").

Классифицирующие і модифікуючі ознаки

Виділяються й інші ознаки. У ставленні до класам розбиття вони діляться на классифицирующие (селективні, інтегральні) і модифікуючі (флексіонние, диференціальні). Ознака для деякого предмета є модифицирующим, коли йому відповідає елемент деякого іншого класу розбиття, який відрізняється від нього лише значенням цієї ознаки. Дане відповідність іменується опозицією. Якщо ж цього не спостерігається, для відповідного елемента ознака є класифікаційною. У якому ж випадку можна говорити про різновиди деякої більш загальної одиниці, що змінюється за цією ознакою? Давайте відповімо і на це питання. Тоді, коли елементи відрізняються один від одного лише значеннями того чи іншого модифицирующего ознаки. Що ж стосується классифицирующего, його значення є постійним, фіксованим для даної одиниці.

Модифікуючі і классифицирующие категорії

У цілому ряді випадків для більшості елементів множини ознака модифікує. Тоді категорія в цілому також називається модифицирующей. Наприклад, це флективні (словозмінної) категорії. До них відносяться відмінок і число іменника, відмінок, число, рід прикметника, спосіб, час, особа, число рід дієслова. Якщо для достатньої кількості елементів категоріальний ознака є класифікаційною, то такий же буде і категорія в цілому. Наприклад, це лексико-семантичні розряди. Приклади: натхненність, рід і частини мови іменника, перехідність / непереходность, іменні класи дієслова тощо. Д.

"Правила" і "виключення"

Те, до якого типу слід віднести ту чи іншу категорію, залежить від того, який класифікація мовних одиниць була спочатку, а також від того, що є "правилом" для того чи іншого класу, а що можна назвати "винятком". Приміром, можна вважати, що в російській мові для деяких класів дієслів категорія виду словозмінна (модифицирующая), а для інших його класів - словотворча (классифицирующая). Або ж можна прийняти одне з цих рішень відносно цілого класу дієслівних лексем. Відзначимо, що всі вони представлені в русистики.

Категорії пропозиції

Вивчаючи існуючі в синтаксисі парадигматичні відношення, багато дослідників використовують поняття "комунікативно-граматичні категорії" або "категорії пропозиції". Під ними маються на увазі семантичні диференційні ознаки тих чи інших пропозицій (синтаксична модальність, затвердження / заперечення, целеустановка висловлювання). Рідше мова може йти про окремі значеннях даних ознак (наприклад, категорія заперечення). Ряд дослідників, зокрема, Н. Ю. Шведова, пропонує інше поняття. Вони говорять про фразоізменітельних категоріях. Існують і інші поняття.

Граматичні категорії

Граматичні лінгвістичні категорії та їх типи є одними з найбільш вивчених і найважливіших. Їх характерні риси - модифікує тип ознаки, взятого в основу, причетність його до синтаксису, наявність регулярного способу, яким він висловлюється, а також "обов'язковість" вибору для (слово) форм, що належать до даної сукупності, одного з його значень. Граматичні категорії є замкнутими системами значень, що виключають один одного. Вони задають розбиття на непересічні класи обширної сукупності словоформ. Приміром, такі граматичні значення, як множинне або однина, утворюють у своїй сукупності категорію числа.

Поняття тексту

Перш ніж розглянути лінгвістичні категорії тексту, визначимося з ключовим поняттям. Текст - це об'єкт різноаспектного вивчення в лінгвістиці, однак в спеціальній літературі досі дане поняття інтерпретується по-різному. Відсутня також загальноприйняте його визначення. Тому розглянемо те, що є найбільш поширеним.

Текст у загальному вигляді характеризується в якості продукту специфічної діяльності людей (речемислітельной). Остання може виникати як в процесі опосередкованої і безпосередньої комунікації, так і в процесі пізнання людиною навколишньої дійсності.

Текст як лінгвістична категорія

Одиниці його утворюють компоненти (структурні елементи), будучи розгорнутими в окреме речення або їх групи. Пропозиція (текстема, фраза, вислів) є основним елементом тексту. Воно усвідомлюється і сприймається як пов'язане з іншими пропозиціями. Тобто воно є компонентом тексту, частиною цілого. Пропозиція - його найменша комунікативна одиниця.

ССЦ (СФЕ)

У структурі тексту разом з тим пропозиції деколи об'єднуються в групи, у різних дослідників отримали різні назви. В. А. Бухбіндер, наприклад, іменує їх фразовими ансамблями і фразовими єдностями. Складними синтаксичними цілими (ССЦ) вважають їх Н. С. Поспєлов, А. П. Пєшковський, С. Г. Іллєнко, Л. М. Лосєва. Сверхфразовом єдностями (СФЕ) називають їх Т. М. Миколаєва, О. І. Москальська, І. Р. Гальперін. Для бозначенія групи пов'язаних за змістом пропозицій найчастіше використовуються СФЕ і ССЦ. Це вельми складні структурні єдності, які складаються як мінімум з двох самостійних пропозицій, які володіють в контексті зв'язного мовлення смисловою цілісністю, а також виступають в якості частини завершеною комунікації.

Вільні і сильні пропозиції

Відзначимо, що в структурі тексту не всі пропозиції об'єднуються в групи. Виділяються і вільні, які не входять до них, проте пов'язані смисловими відносинами з тією чи іншою групою. У них містяться зауваження, авторські відступи. Такі пропозиції виступають сполучною ланкою між ССЦ, є засобом, за допомогою якого позначається нова мікротеми.

Деякі дослідники, крім того, виділяють в тексті сильні пропозиції. Їх можна зрозуміти і не знаючи змісту інших. Такі пропозиції в ССЦ не входять.

Комунікативні блоки і більші об'єднання

Які ще можна виділити мовні категорії тексту? Групи пропозицій об'єднуються в блоки ще більш великі частини. Їх називають в різних дослідженнях або фрагментами, або предикативно-релятивними комплексами. Ще одна поширена назва - комунікативні блоки.

Об'єднання бувають і ще більш великі. Вони зв'язуються з наступними відрізками тексту: глава, частина, параграф, абзац.

Отже, пропозиції та їх групи - головні комунікативні елементи тексту. Всі інші виконують, як правило, текстообразующей функцію. Вони є звичайно засобами межфазовой зв'язку. Дамо визначення і цьому поняттю.

Межфазовие зв'язок

Вона являє собою зв'язок між ССЦ, пропозиціями, главами, абзацами та іншими частинами тексту, яка організовує його структурний і смислову єдність. При цьому смислова зв'язок між окремими пропозиціями забезпечується за допомогою лексико-граматичних засобів. Йдеться найчастіше про паралельну або ланцюгової зв'язку. Остання реалізується за допомогою повторення члена попереднього речення в тому чи іншому вигляді, розгортання в подальшому частини його структури. Пропозиції при паралельній зв'язки не зчіплюються, а зіставляються. У цьому випадку паралелізм конструкцій дозволяє здійснити протиставлення чи зіставлення, залежно від відповідного лексичного наповнення.

Засоби реалізації різних видів зв'язку

За допомогою засобів мови реалізується кожен з видів зв'язку. Наприклад, для з'єднання частин тексту використовуються частки, спілки, вступні слова і ін. Для здійснення ланцюгової зв'язку між пропозиціями в ССЦ вживаються синоніми, синтаксичні повтори, слова з просторовим і тимчасовим значенням, займенники та ін. Що стосується паралельної зв'язку, для її здійснення доречний паралелізм при побудові речень. Він виражається у вживанні дієслів, що мають загальний часовий план, анафорических елементів, однакового порядку слів і т. Д.

Лінгвістичні категорії креолізованного текстів

Для них характерні ті ж самі категорії, що й для так званих класичних вербальних гомогенних текстів. Необхідно уточнити поняття "креолізації". Це комбінування різних засобів знакових систем в комплексі, який відповідає умові текстуарності. Образотворчі компоненти відносяться до засобів, за допомогою яких здійснюється креолізації вербальних текстів. Вони роблять значний вплив на їх інтерпретацію і на всі технічні моменти, пов'язані з оформленням тексту, які впливають на їхній зміст. Виділяються серед них наступні: фон, колір і шрифт тексту, засоби пунктуації, орфографії, словотвору, графічне оформлення (в стовпчик, у вигляді фігури), друковані іконічні символи (ідеограми, піктограми) та ін.

Текст, таким чином, є певною структурою, де частини і окремі пропозиції взаємопов'язані. Лінгвістичні та логічні категорії - тема, яку можна розкривати дуже довго. Ми спробували виділити найважливіше, те, що необхідно знати кожному філологу.